| Тривожність у дітей: причини та способи подолання.
Симптоми тривожності
Поспостерігайте за своєю дитиною. Якщо хоча б один з нижчеперелічених ознак проявляється постійно, то можна припустити, що дитина тривожна.
- · Дитина чимось стурбована, навіть перебуваючи у звичній безпечній ситуації.
- · Легко засмучується при найменших невдачах.
- · При хвилюванні часто не може втриматися від сліз.
- · У дитини помічається м'язова напруга обличчя, спини або/та шиї.
- · Насилу концентрується на чому-небудь, постійно відволікається від свого заняття.
- · Погано засинає або неспокійно спить. Невпевнена у своїх силах, боїться братися за нову справу.
Причини тривожності
В більшості випадків поява тривожності у дитини викликана порушенням дитячо-батьківських відносин. Від особливостей характеру дитини також залежить наскільки вона схильна тривожності.
Тривожність, зазвичай, розвивається у дитини через внутрішній конфлікт, який може виникати в наступних випадках:
- · Суперечливі вимоги до дитини, які встановлюються мамою і татом, або батьками та вчителями.
- · Завищені вимоги до дитини з боку батьків - вчитися тільки на «п'ятірки», зайняти призове місце на змаганнях і т.д.
- · Авторитарний стиль виховання, коли думка дитини не враховується, а спілкування з ним відбувається у вигляді наказів.
- · Конфліктна атмосфера в сім'ї, де виховується дитина, часті сварки між батьками.
Подолання тривожності
Якщо ви помітили у своєї дитини прояви тривожності, постарайтеся допомогти їй позбавитися цього стану.
Зокрема, до успіху можуть привести наступні дії:
- · Прагніть підвищення самооцінки дитини, частіше хваліть її навіть за незначні успіхи і бажано так, щоб це чули оточуючі.
- · Відмовтеся від зауважень і критики. Якщо дитина поводиться неправильно, не лайте її, а доброзичливим тоном попросіть розповісти про причини своєї поведінки і поясніть, чому для вас вона неприємна.
- · Не встановлюйте дитині занадто високі вимоги. Якщо ви бачите, що вона не справляється з програмою музичної школи і зі сльозами збирається на чергове заняття, краще віддайте її в інший гурток.
- · Демонструйте малюкові свою любов. Обіймайте його, влаштовуйте веселі ігри, залучайте до спільних справах.
- · Розмовляйте з дитиною про те, що його турбує. Розповідайте йому, як ви самі справлялися з подібними страхами.
| |
