Права людини — це не наука, не застигла «ідеологія», а область етичної та правової думки, яка розвивається. Ми не завжди повинні очікувати чорно-білі відповіді. Питання дотримання прав є складними, і вони можуть бути відповідним чином збалансовані тільки при індивідуальному підході до кожного випадку. Як же сформувати власне поняття про непорушність своїх прав? Це питання стало основою тижня правових знань «Я і закони моєї держави» в Ніжинській ЗОШ № 17. Але це зовсім не означало, що ми говорили про права кожного лише в стінах рідної школи. Здобувачі освіти 7 класу із цікавістю знайомились з роботою Державної міграційної служби України. Учні 8 класу змогли включитись в рольову гру «Весілля», «Народження дитини», знайти в книгах реєстрації громадського стану записи про власне народження в міському відділі ДРАЦС. Не менше захоплення викликав візит десятикласників у сервісний центр МВС України (МРЄВ). Секрети та особливості роботи Ніжинського відділу поліції ГУВП управління національної поліції в Чернігівській розкрили для себе здобувачі освіти шостих та четвертих класів.
Обговорюючи побачене та почуте, учні робили висновки: права людини абстрактні — як емоції, і як емоції вони належать всім й існують, щоб навколо не відбувалося; права людини як броня — вони захищають нас; вони як правила — говорять нам, як себе поводити. Подібно до часу, вони однаково ставляться до всіх нас: багатих і бідних, старих і молодих, білих і чорних, високих і низьких. Вони пропонують нам повагу, і вимагають від нас ставитися з повагою до інших.
Тетяна Власенко
|